Антонія Великого, Абата

Святий Антоній Великий народився 251 року в єгипетському містечку Комі і походив з багатої християнської сім'ї. У 272 році після смерті батьків він роздав майно бідним і замешкав у пустелі поблизу Коми, де жив подвижницьким життям. Згодом він перейшов на гору на східному березі Нілу, де прожив у самотності 20 років. 305 року він заснував монастир у Фаюмі. Сам Антоній не жив у ньому, а лише інколи сходив з гори, щоб дати монахам духовну науку.

У 342 році він відвідав першого пустельника Павла Тивайського, а коли той помер, то поховав його. Сам Антоній помер 356 року в своїй печері на горі, проживши 105 років. Мощі св. Антонія перенесли до Олександрії, згодом до Царгорода, а вкінці до В'єни у Франції. Як за життя Антонія, так і після його смерті Бог прославляє його численними чудами.

Соборная молитва дня (collecta)

Deus, qui beáto António abbáti tribuísti mira tibi in desérto conversatióne servíre,
eius nobis interventióne concéde, ut, abnegántes nosmetípsos,
te iúgiter super ómnia diligámus.
Per Dóminum nostrum Iesum Christum, Fílium tuum,
qui tecum vivit et regnat in unitáte Spíritus Sancti,
Deus, per ómnia sæcula sæculórum. Amen.

Боже, даровавший блаженному авве Антонию
дивно Тебе послужить в пустынножительстве,
его заступничеством даруй,
да, самих себя отвергаясь,
Тебя мы постоянно и всего превыше любим.
Через Господа нашего Иисуса Христа, Твоего Сына,
Который с Тобою живёт и царствует в единстве Святого Духа,
Бог во все веки веков. Аминь.